Творчість. Вірші українців перекладені уйгурською!
Приємна новина надійшла з Казахстану, де добре знають та шанують творчість відомих українських письменників Тетяни і Сергія Дзюби.
А тепер уйгурський поет Абдулжан Азнабакієв переклав вірші українців уйгурською мовою. Це – 70 переклад творів Сергія і Тетяни мовами народів світу. Однак міжнародний проект, який викликав значний резонанс у багатьох державах, продовжуватиметься. Зокрема, незабаром з’явиться збірка віршів творчого подружжя з Чернігова киргизькою мовою. Готуються нові книжки Тетяни і Сергія арабської, перською, французькою, македонською…
Уйгури – народ тюркського походження, це – корінний народ Східного Туркестану, тепер – Синьцзян-Уйгурського автономного округу Китайської Народної Республіки. Загальна чисельність уйгурів перевищує 10 мільйонів людей, які живуть також в інших тюркських державах, зокрема в Казахстані, як Абдулжан Азнабакієв – уйгурський поет і викладач із казахської мови та літератури. Уйгурська мова належить до карлукської (чагатайської) групи західної гілки тюркських мов.
Сергей Дзюба
* * *
Мәңгүлүкниң күмүч алиқинида
бир қизчақ
ай тариғи билән
тариниду
вә һәм назинин әйнәктин
өзиниң чирайини көрмәйду.
У йәрдә натонуш аялниң
көзи билән
қоруқлири намайән.
Сергій Дзюба
* * *
На сріблястій долоні вічності
маленька дівчинка
розчісує коси
місячним гребінцем
і в примхливому люстерку
не бачить свого обличчя:
Там її погляд
і зморшки
незнайомої
Жінки.
* * *
Чимәнликни, наванда у деңизға қечип кәтмисә,
тутувелишқа болар
аппақ ғар ташларниң
қучиғида қисилған
Һава аниниң көз йешидәк
жирақ аралда
музыка
маканини тапқан –
Әркәк билән Аялни
яритиш үчүн.
* * *
На острові,
далекому, мов сльози Єви,
стиснутому обіймами
сліпучо-білих скель
так, що можна спіймати
горизонт, якщо він не втікає у море,
знайшла прихисток
музика –
щоб народити
Чоловіка
і Жінку.
* * *
Көп яшаңлар,
аз йезиңлар
һәм Көккә әйип сениңдә дәп
гуна артмаңлар.
* * *
Живіть довго,
пишіть мало
і не звинувачуйте Небо
у гріхах.
* * *
Көзи яшқа миләнгән гөзәл:
кирпиклири
көз йеши мончақлири билән
һасан-һүсәнни сеһирлигән.
* * *
Заплакана красуня:
вії
намистинками сліз
прихилили
веселку.
* * *
Адәмләр,
тиничлиниңлара, өтүнимән –
Деңиз авазлирини аңлап қалай!
* * *
Люди,
будь ласка, тихіше –
не чути моря.
* * *
Булуңдики гитара
бала кәби,
униңға тик туруш
қийин.
* * *
В кутку гітара,
старенька-старенька,
як дитина,
стоїть важко.
Татьяна Дзюба
* * *
Вокзалниң вараң-чуриңи билән күн чекинди,
Вә һәм көләңкүләр түнниң булуң-пушқақлириға апиридиған
Рельслар охшаш узарди.
Улардин аяллар өтиду,
Майдиланған Анна Карениналар.
Уларға қийинчилиқлардин қутулуш үчүн
Пәқәт таң шәпиғиғичә имтияз берилгән.
Тетяна Дзюба
* * *
День відступив вокзальним гармидером –
І тіні стали довгими, як колії,
Що ведуть у тупик ночі.
Їх перетинають жінки,
Здрібнілі анни кареніни,
Котрим вибавлення від проблем
Гарантоване лише до ранку.
* * *
Шуңа, үмүт асасида тиничлиқ орнайду,
Шуңа, бәхит асасида қанаәт орнайду.
Шундақ қилип, алма дәриғидин йәргә чүшүп, иккигә қақ йерилиду.
Униң йеримини бәхитлик ашиқлар йәп қойиду
Вә һәм өзиниң кона авитаминозиға қарғиш ейтқан,
Көз йешиға тунҗуққан Һавани көрмәй қалиду.
* * *
І буде тиша кольору надії,
І буде спокій кольору щастя,
І впаде яблуко, розлетівшись надвоє,
Його половинки з’їдять щасливі закохані,
І не помітять за гіллям заплаканої Єви,
Яка прокляла свій давній авітаміноз.
* * *
Вақит туздәк ақиду
Әң кона саатлардин аққан қум кәби.
Көйдириду, ялқунлиниду, ағиритиду.
Һә, кейин жирақлишар – ерип
Вә һәм деңизға айлинип.
Шуңа хатириләр долқунида
Анда-мунда һодуқуш тамашә.
Хоп, бәс, бу узаққа созулмайду.
Чүнки, адәмләр йәрдә туриду
Тузи бар деңизида…
* * *
Час просочується сіллю,
Як пісок із найдавнішого годинника,
Пече, випікає, ятрить.
А потім даленіє, розчиняється, –
І стає морем,
У якому добре гойдатися
На хвилях спогадів.
Шкода тільки – недовго,
Бо люди мешкають на суходолі,
Де море – сіль…
* * *
Мәликиләр һәрқачан ахмақларниң әнчисидә қалған, –
Хәлиқ даналиғи
Шуниңға ишәндүриду.
* * *
Королівни завше діставались дурням, –
переконує народна
мудрість.
* * *
Номерлирини ядқа билидиған телефонларға
Һечким ногәйни көтәрмәйдиған вақитта
Хәвәрлишимән.
Пәқәт шу чағда улардин
Көптин бери аңлиғуң кәлгән нәрсиләрни
Аңлайсән.
* * *
Дзвоню по телефонах,
Номери яких знаю напам’ять,
У час, коли ніхто не підніме трубки.
Тоді тільки можна у них почути те,
Що хочеш почути так давно.
Уйғур тилиға тәрҗимә қилған Абдулҗан АЗНИБАҚИЕВ
Уйгурською мовою переклав Абдулжан АЗНАБАКІЄВ
Художній переклад – основа діалогу культур
Така істина яскраво виявляється в унікальному поетичному феномені – творчості українських поетів Сергія і Тетяни Дзюби. У своїй філософській ліриці вони – дивовижно різні й водночас естетично і духовно поєднані, напрочуд цікаво доповнюють та продовжують одне одного. Це – настільки неповторна, невловима, чарівна магія, яка буквально заворожує, адже існує попри всі наші земні проблеми!
Вірші Сергія і Тетяни вже прекрасно перекладені відомим казахським поетом Ауезханом Кодаром. У Казахстані успішно вийшла їхня поетична книжка «Остання кочівля любові». Також надруковані книги Сергія Дзюби «Душа на обличчі» (казкова, пригодницька трилогія – три романи), веселий серіал для дітей «Потягуськи» (створений спільно з Іриною Кулаковською) та гостросюжетний роман-серіал «Справи детектива Самарцева. Ідеальний злочин. Пані кілер», написаний у жанрі іронічного детективу.
Натомість Сергій Дзюба чудово переклав українською мовою добірки віршів казахських поетів Ауезхана Кодара і Нурлана Джилкішиєва, а також – прозу відомого казахського письменника Роллана Сейсенбаєва: в Україні вже надруковані книги Р. Сейсенбаєва «Нічні голоси. День, коли обвалився світ» (переклали Сергій Дзюба та Олег Гончаренко) й «Мертві блукають пісками» (в перекладі Сергія Дзюби, Тетяни Сидоренко, Олега Гончаренка та Ярослава Савчина). А нині Сергій Дзюба переклав українською мовою добірку віршів уйгурського поета Абдулжана Азнабакієва. Сергій і Тетяна Дзюби вже тричі побували в Казахстані, в Алмати, й цікаво, тепло, душевно написали про свої незабутні враження від кожної з подорожей (всі вони опубліковані в книжці Сергія Дзюби «Замість щоденника. Міжнародна діяльність 2013-2019 років»).
Наразі маємо добірки віршів Тетяни та Сергія Дзюби, котрі Абдулжан Азнабакієв переклав уйгурською мовою. Ці переклади справляють прекрасне враження! Перекладачеві вдалося передати уйгурською вишукану мудрість та доброзичливу душевність українців, чарівну неповторність їхніх модерних поезій, глибини любові, ніжності, проникливості. Справжня поезія, сповнена національного колориту та патріотичності. Водночас Абдулжан Азнабакієв переклав твори українців максимально точно, дуже близько до оригіналів.
Безперечно, таке міжнародне співробітництво – надзвичайно важливе, адже взаємно збагачує наші літератури й культури, об’єднуючи народи.
Алімжан Хамраєв,
головний науковий співробітник Інституту літератури та мистецтва імені М. О. Ауезова, спеціально для видання speckor.net
Переклади українською
Абдулжан Азнабакієв: «Уйгурською ніжно присвячую мові вірші»
Уйгурський поет, викладач казахської мови та літератури. Народився 5 грудня 1986 року в Казахстані, у Алматинській області, в селі Гайрат. Нагороджений Почесним дипломом Міжнародної літературно-мистецької Академії України за власний творчий доробок та популяризацію української літератури.
Побажання
Лунай, розпросторюйся, мово великих степів,
Правічна, батьківська колиска народу мого!
І понад усе я б на білому світі хотів,
Щоб ти не мовчала, ніколи, і мала всього
В достатку. Щоб квітла моя Астана,
Ясна, золота, дивовижна і мудра, мов дзвін!
У цілому всесвіті – ти, веселкова, одна;
Прийми ж від поета синівський, шляхетний уклін.
О, мово моя, ти Аллахом навіки дана,
Щоб міг оспівати я матінку-землю свою;
Бо рідні казахські простори п’янять без вина,
Красу твою спрагло, джерельно та росяно п’ю.
Така мелодійна, як музика тисяч сердець,
Проста і велична, і рівна у космосах мов!
Хай завжди з тобою, святою, – Всевишній Отець,
І, з Божої ласки, – проникливо чиста любов.
Найбільший мій скарб, ти – і сонце, і місяць – в душі,
Назавжди – в крові, як і люба моя Астана.
Уйгурською ніжно присвячую мові вірші,
Безсмертний, допоки у серці моєму луна!
Символ Сходу
Пізнавши мудрості землі,
Створив свій всесвіт для народів.
Мій давній предок – Кашгарі* –
Став символом ясного Сходу.
Його «Диван» – скарби епох,
Блищить алмазами-словами…
Він – мови справедливий бог,
Що, крізь віки, завжди із нами!
__________________________
* Махмуд ібн аль-Хусейн ібн Мухаммед аль-Кашгарі (народився у 1028 чи 1029 році в місті Барсхан, на південно-східному березі озера Іссик-Куль, в державі Караханідів – рік смерті невідомий, можливо, 1101 або 1126, в Опалі, поблизу Кашгара) – знаменитий тюркський філолог та лексикограф. Прославився завдяки своєму «Зібранню тюркських мов» («Диван лугат ат-турк»), видатній тюркській енциклопедії.
Народ уйгурський мій
Своєю знаний добротою,
Творець дванадцяти мукамів*,
Томів історії достойний,
Величний, мужній, нелукавий
І працелюбністю – святий, –
Такий народ уйгурський мій.
Огуз-каган**, звитяжний Тато,
Якого славим перемоги,
І Кашгарі, і землероби…
Героїв справжніх тут – багато,
Хто чесно має хліб і сіль, –
Такий народ уйгурський мій.
Садир Палван*** – могутній воїн,
І Назугум**** – співачка волі,
І Касімі…***** – це шлях героїв,
Творців, що не корились долі.
Не схилить голову мерщій, –
Такий народ уйгурський мій.
_________________________
* Дванадцять уйгурських мукамів – це об’єднаний цикл протяжних музично-поетичних творів і шедевр середньовічного уйгурського мистецтва; синтез традиційних народних пісенно-інструментальної музики і танців, фольклору та професійної поезії.
** Огуз-каган або Огуз-хан – легендарний герой-предок тюрків-огузів. З XIX століття більше використовується, як літературний персонаж. Хоча деякі дослідники-сходознавці ототожнюють його з реальною історичною особою – Моде, засновником імперії Хунну та її правителем (шаньюєм) з 209-го – до 174 рр. до н. е.
*** Садир Палван – народний герой та поет, один з очільників уйгурського повстання 1864 року в Ілійському краї.
**** Назугум – одна з улюблених героїнь та поетес уйгурського народу, сенсом життя якої стала мужня боротьба за свободу своїх співвітчизників.
***** Шейх д-р Султан бін Мухаммад аль-Касімі правив еміратом Шарджа, був членом Верховної Ради ОАЕ. Автор наукових праць та п’єс на історичну тематику.
Українською переклав Сергій Дзюба
Примітки перекладача
